У суботу перед Днем вшанування пам’яті великомученика Димитрія Солунського в Україні відзначається Димитрівська поминальна субота.
На 26 жовтня за новоюліанським календарем припадає день вшанування пам՚яті великомученика Димитрія Солунського, тож субота перед цією датою традиційно є Димитрівською поминальною суботою. Традиція ця має давнє коріння і вважається, що вона зʼявилася ще у Кирило-Мефодійвський час разом з поширенням пошанування серед слов’ян великомученика Димитрія. Ця традиція як притаманна Київській Митрополії підтверджується і джерелами могилянської доби.
У всіх храмах сьогодні звершується Панахида, і Церква по-особливому поминає всіх від віку спочилих християн, наших рідних і знайомих, тих, хто завершив свій земний шлях.
Цього дня також звершуються молитви за спочилих воїнів, адже названа поминальна субота на честь святого великомученика Димитрія Солунського, який і сам був воїном. Тож з особливою шаною моляться за світлу і вічну пам՚ять наших захисників і захисниць, які віддали своє життя, боронячи Україну і нас у війні, яку принесла до нас росія.
Тому в цей день, 19 жовтня 2024 року, Немирівським благочинним, настоятелем Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Немирова, капеланом військової частини А7011 протоієреєм Романом Ковальчуком у Свято-Покровському храмі міста Немирова було звершено панахиду за святіших патріархів, преосвященних митрополитів, архієпископів і єпископів, тих, що у священицькому церковному й чернечому чині послужили; фундаторів святих храмів Божих, православних праотців, отців, братів і сестер, що тут і повсюди лежать; князів і воїнів, що за віру й Батьківщину життя своє поклали, усіх жертв репресій, геноцидів та голодоморів, замучених і убієнних від віку, усіх вірних, що були вбиті у міжусобицях, тих, що потонули, згоріли, замерзли, були розірвані звірами, померли несподівано без покаяння й не встигли примиритися з Церквою та з ворогами своїми, тих, що за них заповідали й просили нас молитися, за кого нема кому помолитися і вірних, що не мали поховання християнського.
За Богослужінням співав хор Свято-Покровського храму.
