В день заснування Церкви, день Святої Трійці, Дух Божий все в світі освятив: і живих, і померлих. Тому отці Церкви від заснування Церкви поминали померлих, своїх батьків, братів і сестер. Панахиди служили ще в катакомбній Церкві, коли перші християни були гнані в Римській імперії. І слово «панахида» в буквальному перекладі з грецької мови означає «служіння вночі», молитва вночі за покійних. Коли Церква стала вільною, то панахида вийшла з катакомб і стала службою за покійних. З часом в Церкві з’явилися особливі поминальні суботи у Великий піст, Дмитрівська і т.д.

Особливістю цієї поминальної служби є те, що разом із поминанням всіх спочилих християн священники поминають і тих, хто помер раптовою смертю – без покаяння (не плутати із самогубцями).

В цей день, 19 червня, 2021 року, Немирівський благочинний, настоятель Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Немирова протоієрей Роман Ковальчук звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого у Свято-Покровському храмі міста Немирова.

За Літургією підносилася молитва про припинення пошесті згубної (епідемії) та було піднесено додаткові прохання за визволення України від нашестя чужинців та за воїнів, які захищають нашу Батьківщину.

Після цього протоієрей Роман Ковальчук звернувся до усіх присутніх з проповіддю, в якій наголосив на важливості молитви за спокій душ рідних та близьких.

По завершенні богослужіння була відслужена панахида за святійших патріархів, преосвященних митрополитів, архієпископів і єпископів, тих, що у священицькому церковному й чернечому чині послужили; фундаторів святих храмів Божих, православних праотців, отців, братів і сестер, що тут і повсюди лежать; князів і воїнів, що за віру й Батьківщину життя своє поклали, усіх жертв репресій, геноцидів та голодоморів, замучених і убієнних від віку, усіх вірних, що були вбиті у міжусобицях, тих, що потонули, згоріли, замерзли, були розірвані звірами, померли несподівано без покаяння й не встигли примиритися з Церквою та з ворогами своїми, тих, що за них заповідали й просили нас молитися, за кого нема кому помолитися і вірних, що не мали поховання християнського.